Випускник політехніки поєднував навчання у Полтаві та в Німеччині

Полтавець Владислав Кучеренко – випускник Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» спеціальності «Будівництво та цивільна інженерія». На останньому курсі у 2019 році він став учасником програми академічного обміну Еразмус+ та навчався у Німеччині – в Університеті прикладних наук м. Любек. Як потрапити на навчання, чим німецький підхід відрізняється від українського та навіть як комфортно влаштувати побут – у ексклюзивному інтерв’ю

Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» має довготривале співробітництво з Університетом прикладних наук м. Любек (Німеччина). Історія партнерства почалась у рамках програми академічного обміну для науково-педагогічних працівників Erasmus+ mobility for training та Erasmus+mobility for teaching. Наші представники їздили до Німеччини, а німецькі викладачі – до нас. У 2019/2020 рр. навчальному році програма академічного обміну Erasmus+ відкрила нові можливості для студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – навчатися у Німеччині.

Протягом декількох місяців магістрант Національного університету імені Юрія Кондратюка навчався в Університеті прикладних наук м. Любек. Повернувшись і успішно захистивши диплом, поділився досвідом студентського життя у Німеччині та розповів про особливості навчання в Європі.

Історія учасника програми Владислава Кучеренка – приклад досягнення успішного результату, якщо у свій час обрати університет, який дає ґрунтовні знання і можливості навчатися закордоном, додати цілеспрямованість, вмотивованість, оволодіти іноземною мовою і наполегливо йти до мети. Свій дипломний проєкт він присвятив вдосконаленню міського простору Полтави і скористався порадами німецького професора, створюючи остаточний варіант проєкту.

«Думки про те, щоб пов’язати життя з будівництвом з’явилися ще в дитинстві, коли складав конструктор Lego. Потім тато схвалював це. Ця ідея не покинула мене й після закінчення школи, тому став студентом тоді ще Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, спеціальності «Будівництво та цивільна інженерія», – згадує Владислав. – «Ще я дуже радий, що пізніше вступив до магістратури: саме у цей період переді мною відкрилися нові можливості та перспективи», – поділився випускник.

Вперше Владислав Кучеренко познайомився з Німеччиною на третьому курсі університету: «Друг порадив поїхати на студентську практику. Це була гарна можливість вдосконалити мову і, що актуально для студента, – підзаробити. Повернувшись, я запитував про різні програми в університеті, але на той час тієї, яка б мене зацікавила, не було. Після того я ще раз відвідав Німеччину по такій же програмі, що і раніше – виробнича практика для студентів. Тоді ж побував в одному з університетів Дрездена і «загорівся» ідеєю навчатися закордоном. І коли на шостому курсі мені запропонували програму навчання у Німеччині, не гаючи часу повернувся до міжнародного відділу університету для узгодження всіх деталей поїздки. Збори, підготовка, скайп-зв'язок з представниками іноземного університету, квитки – і ось я відчув, як це бути студентом німецького університету», – згадує випускник Владислав Кучеренко.

Програма Еразмус+ передбачає, що студент, який навчається на випусковому курсі може поїхати до університету Німеччини та працювати там із професором-консультантом у рамках тематики своєї магістерської роботи. Тоді ще студент ННІ архітектури та будівництва спеціальності «Будівництво та цивільна інженерія» Владислав Кучеренко працював над роботою «Аналіз проектних рішень меморіальних комплексів у м. Полтава». Зокрема, давно міркував над впорядкуванням меморіалу Скорботної матері і парку навколо нього. Каже, задоволений спільною працею над проектом з міським проектувальником, дипломованим інженерним архітектором, професором-консультантом Клаусом Брендле (Klaus Brendle).

«Наше спілкування можна описати у співвідношенні 85% до 15% – живе спілкування/онлайн консультація. Я міг запитати поради у будь-який час і обов’язково отримував відповідь. Викладач Університету прикладних наук м. Любек поділився корисними рекомендаціями, якими я скористався у дослідженні над магістерською роботою», – говорить Владислав.

Основною відмінністю навчального процесу університетів Німеччини Владислав називає інакше ставлення викладача до студента: «Між нами не було прірви – до студентів ставляться як до молодшого спеціаліста, чи як до друга. Також тут немає такого контролю за відвідуваністю, як в Україні – практично не слідкують, як часто ти з’являєшся на навчанні. Але викладачі неймовірно мотивують і проводять цікаві заняття».

Стипендії, яку виплачує програма Еразмус+, вистачає на всі першочергові потреби та навіть більше – повністю покриваються витрати на дорогу і проживання. Під час навчання учасник програми має можливість познайомитися зі студентами з інших країн, комфортно адаптуватися. На базі Університету прикладних наук м. Любек діють безкоштовні мовні курси та вільна бібліотека – можна покращити рівень володіння іноземною мовою та скористатися доступною літературою для самоосвіти.

«Основною проблемою в адаптації може стати мовний бар’єр: у деяких регіонах складний діалект, до якого потрібно звикнути. Але складнощів в організації не було: мене зустріли, провели та усе показали. Взагалі у Німеччині усе автоматизовано, і дуже поширене самообслуговування». Рай для інтровертів – можна мінімально спілкуватися з людьми, якщо це складно», – описує умови перебування. – «Головне, не загубити універсальний ключ від дверей гуртожитку. Це скоріше прирівнюється до надзвичайної ситуації і коштує недешево при відновленні. Гуртожиток по-німецьки – це непогана двокімнатна квартира, з кухнею і зручностями, на двох мешканців. Я жив з Німцем. Ми одразу домовилися про чергу прибирання і правила проживання. Харчуватись в університетській їдальні зручно, тим паче ціни для студентів там найнижчі (найбільше платять ті, хто має велику зарплату). Але коли набридло одноманітне смажене картопляно-м’ясне меню, залюбки готував сам собі на кухні. І не забував про сортування сміття. До цього одразу звикаєш і це нескладно. Так само швидко звикаєш до комфорту у місті. Я роздивлявся архітектуру, принцип планування простору і відзначав наскільки зручними є ті чи інші рішення. Цього мені бракує по поверненню додому. І я зрозумів суть українських одвічних проблем з ремонтами і дорогами. Не в грошах справа. Просто потрібно при проєктуванні головним робити пішохода».

«Ця програма – чудова можливість поглибити свої знання, розширити кругозір, налагодити нові знайомства. Майбутнім учасникам раджу: якщо маєте мрію – прямуйте до неї і вона принесе вам саме те, чого бажаєте. Дізнавайтеся про міжнародні програми у Національному університету імені Юрія Кондратюка та обов’язково скористайтеся шансом повчитися закордоном», – переконує випускник.

Наприкінці грудня Владислав Кучеренко отримав заслужений диплом з відзнакою. Університет пишається своїми випускниками і бажає професійних успіхів!